Можливо, треба було жити, як всі,
А я хотів інакшим бути завжди –
Так скучно плисти по течії з ними...
Можливо, я не дав тобі теплоту
І ти не знаєш погляд через фату. –
Логічно. Як можна було з тим жити?

А пам’ятаєш
Метро нічного Берліна
І наші тіні на стінах –
Місця щасливих людей?
А пам’ятаєш
Балкон під небом Мадріда
І на трибунах Коріди
Місця щасливих людей?..

Ciągliwa pajęczyna obcych mieszkań i biur
i serca dwa przebite setkami dziur
tak strasznie, kiedy o jutrze się nie wie
a dzisiaj się oglądam na lata wstecz
znam cenę gorzkich czasów - gonię ich precz
nie warto, czy szukać winnych prócz siebie

czy pamiętasz
malediwską burzę szaloną,
na zdjęciach nos opalony
te miejsca szczęśliwych chwil
a czy pamiętasz
ten stary szyld na brodłeju
gdzie życie piwem się leje
te miejsca szczęśliwych chwil

Я наперед ніколи не вивчаю маршрут,
Мені неважливо, тільки б ти була тут,
Все рівно куди нас понесе вітер...
В житті не важливий сигнал GPS,
Якщо не один ти рюкзак свій несеш,
То знайдеш для себе десь таки місце.

А пам’ятаєш
Велосипеди в Парижі,
І в Закопаному лижі,
Місця щасливих людей?..
czy pamiętasz
tego Sylwestra w pociągu
jak na usmiechał się Londyn
te miejsca szczęśliwych chwil
А пам’ятаєш
Холодне пиво Стокгольма
І знову ми було двоє,
Місця щасливих людей?..
czy pamiętasz
jak uciekałem ze szkoły,
bo byłem Tobą już chory
i jestem z Tobą do dziś..