Куме, зно нечиста сила вкрала шапку і кожух.
-Та ми вчора їх пропили, ось, що я тобі скажу.
То вже мабуть до шинкарки не підем сьогодні ми
А підемо до Одарки, до Одарки , до куми.

Наливай, наливай, кума, кума.
Що то за кума, що з кумом не пила
Що то за кума, що куму не дала
Чарочку горілки куму не дала.

Ми підемо до Одарки, хай похмілля прожене,
Піднесе горілки чарку, посміхнеться, підморгне.
Там у неї все до ладу, і живе вона одна
А про шапку і не згадуй скоро куме вже весна.

А як виженем похмілля
від якого все болить
Кинем, куме кляте зілля
Щоб і хату не пропить.
Досить нам козу водити
Не вилазити з корчми
Тож зав"язуємо пити
До наступної зими