Не забувай того що було нехай навіть вік мене
Як можеш ти залиши то що було між нами
Згадуй хоч іноді всій долі злі на зло
Якщо писатимеш листа то розкажи між рядками

Як згадуєш про мене як торкаєшся губами
До моїх щік неголених що найменше тиждень

Пробач що був сліпим пробач що йшов я за плітками
За злими тими язиками що привели до тиші

Іншим разом уже заражені сказом
Навіки виснаженім екстазом
Який ковтав раз за разом
Отруєним газом
Iз невеликим сарказмом
Сприймаючи нову поразку як дитячу доказку…

Но тiльки не сьогодні...

Ти чудово виглядаєш
Та у твоїй весільній сукні є маленька підказка
Що ти виходиш замiж зараз що виходу немаєш та поки час ще є Є...

Білих лілій цвіт декілька божевільних літ
Пам'яти глибокий слід майбутнi знаю на перед
Непередбачуваний світ дітей щасливих та серёд від дверей до воріт

На перегін переліт
Дорога зі школи додому
Почуття розмова про кохання силу
Неначе згадую знову і знову
Лілії в руках я несу невипадково
Улюблене твоє те диво бiло кольорове.