Давай туди, де спекотно, гарячий пісок,
Звук тишини заспокійливих нот.
Скажи «ні» мережі, і з тобою удвох 
Ми позбудемось вмить метушні й турбот.

Давай втечем ми…
Давай втечем ми…

Давай туди, де спекотно, гарячий пісок,
Звук тишини заспокійливих нот.
Скажи «ні» мережі, і з тобою удвох 
Ми позбудемось вмить метушні й турбот.

Давай туди, де спекотно, гарячий пісок,
Звук тишини заспокійливих нот.
Скажи «ні» мережі, і з тобою удвох 
Ми позбудемось вмить метушні й турбот.

Давай втечем, давай хоч на хвилю забудемо хто ми і де ми.
Не витримую темпу. Так час пролітає, так не стоїмо і не йдем ми.
Ми деталі системи і з роками давно застаріли ці схеми.
І здається, що день надворі, та глибоко в душі наче все одно темно.
Сонце нас веде за собою, ця дорога і є наше море.
Нашу радість і щастя збереже небо, що високо над головою.
Теплий вітер не дасть нам звернути з шляху.
Ми удвох, ми за руку з тобою.
І якщо ти впадеш, підведу і скажу: «Не здавайся без бою!»

Давай відключемо телефони.
Так легко в цих відчуттях потонем ми.

Давай туди, де спекотно, гарячий пісок,
Звук тишини заспокійливих нот.
Скажи «ні» мережі, і з тобою удвох 
Ми позбудемось вмить метушні й турбот.

Давай туди, де спекотно, гарячий пісок,
Звук тишини заспокійливих нот.
Скажи «ні» мережі, і з тобою удвох 
Ми позбудемось вмить метушні й турбот.

Не оглядайся назад - життя штука довга. І, зрештою, що нам губити?
Кожен день знову настав, залиш тільки  часу для себе, щоб ним насолодитись.
Спробуй свободу на смак, це наче вдихнути на повні легені повітря.
Небо покаже нам знак яскравим світлом, ароматами квітів.
В поривах емоцій тут дуже важливо, щоб запам*ятати ці миті.
Ці двері і лишаться далі закриті, якщо їх не відчинити.
Давай втечем, воно цього варте. Скільки місця у світі!
Планета не крутиться навколо нас. Її не зупинити.

Давай відключемо телефони.
Твоє тепло у моїх долонях.

Давай туди, де спекотно, гарячий пісок,
Звук тишини заспокійливих нот.
Скажи «ні» мережі, і з тобою удвох 
Ми позбудемось вмить метушні й турбот.