Музика - Гетьман
 Слова - Т.Г.Шевченко (1838, С-Петербург)

 Нащо мені чорні брови,
 Нащо карі очі,
 Нащо літа молодії,
 Веселі,дівочі?
 Літа мої молодії
 Марно пропадають,
 Очі плачуть,чорні брови
 Од вітру линяють
 Серце в'яне,нудить світом,
 Як пташка без волі.
 Нащо ж мені краса моя,
 Коли нема долі?

 Тяжко мені сиротою
 На сім світі жити;
 Свої люде – як чужії,
 Ні з ким говорити;
 Нема кому розпитати;
 Чого плачуть очі;
 Нема кому розказати;
 Чого серце хоче,
 Чого серце,як голубка,
 День і ніч воркує;
 Ніхто його не питає,
 Не знає,не чує.

 Чужі люде не спитають –
 Та й нащо питати?
 Нехай плаче сиротина,
 Нехай літа тратить!
 Плач же,серце,плачте,очі,
 Поки не заснули,
 Голосніше,жалібніше,
 Щоб вітри почули,
 Щоб понесли буйнесенькі
 За синєє море
 Чорнявому зрадливому
 На лютеє горе!