Немає спогадів в них,немає спільних історій.
Кохання – це хвороба,а він єдиний хворий!
Навіщо жити сьогодні,якщо не буде завтра?!
Досить так себе дусити,коли душу мучить правда!!!
Коли втрата за втратою,а з очей таки капає! 
Коли сам себе в дзеркало називаєш «невдахою»!
Тут брехнею попахує! тебе розвели
Як в дитинстві пачку «Yupi» на літру води! 

А ти не в безодні, ти десь на зовні
Ти як пес мокрий хоч і далеко не бездомний!
знала би вона, які ті ночі без сна; 
чула би вона як рахуєш до ста
Поки заснеш і уявиш, як зараз з іншим вона

Міняєш легко на пекло те, що назване раєм
У всіх направлений вектор, а ти шляху не знаєш!
Ти ночами блукаєш без надії знайти,
Ту яку ти кохаєш! І продовжуєш йти...