Я заслуховую тебе до болю в серці. Я заслуховую тебе до дірок на тілі. Моя душа зробила собі пластичну операцію, і я вже насправді зовсім інша.. я постійно наголошую на тому що «я інша».. але чи вірю я сама в ці слова? Чи змінилась я насправді.. або мене просто підмінили..
Я заслуховую тебе до того часу, доки кава не почне сушити мені горло. Доки слова не затихнуть у тихій кав’ярні. Ти знову прокидаєшся, відкриваєш свої очі.. я досі ще не замкнула своїх очей. Я цілу ніч думала про тебе. Я цілу ніч пила каву.. 
Я слухала тиху класику у навушниках і вкотре стурбовано думала про те, що колись я буду змушена відпустити тебе. З моїх очей ллються тихі і болісні сльози.. але я посміхаюсь.. я все ще вірю – що ти поруч.  

(с) Саша Садовська