Я не хочу більше знати, хто ти є насправді, 
Я не бачу правди у твоїх очах. 
Я не розумію, як ти можеш так жити,
Себе не любити. Любові вже нема. 

Я сказати не можу ані слова, 
Наша мова – спілкуємось по SMS. 
Ти пробач мене, любий, твої очі…
Та їх бачу я в останній раз. 

Я не хочу більше знати, хто ти є насправді, 
Що скриваєш ти, що лежить на серці. 
Сонце тихо посміхнеться,
Біллю віділлється... у твоїх очах, 
А літа немає! 

Скільки болі та страждання
Ти мені даєш, тільки необхідність віддаєш.
Але я вважав тебе за ту єдину
Людину у моєму серці! 

Як мені зробити, щоб ти мене пробачив? 

Я не хочу більше знати, хто ти є насправді, 
Що скриваєш ти, що лежить на серці. 
Сонце тихо посміхнеться,
Біллю віділлється...у твоїх очах
А літа немає, немає, немає!
Там літа немає, там літа немає!

Я не хочу більше знати, хто ти є насправді, 
Що скриваєш ти, що лежить на серці. 

Сонце тихо посміхнеться,
Біллю віділлється... у твоїх очах, 
А літа немає! 

У твоїх очах, у твоїх очах
Правди там немає! 
Правди там немає