не існує ні тебе, ні мене. я все вигадав.
немає закоханих сердець - це суцільна вигода.
я все продав, себе віддав, та ти не там,
де мій душевний храм шукає відчайдушно-милих дам.

здається, зараз сам, лиш музика залишається поряд,
на душі легкий шрам, який залишив твій милий погляд.
закрив штори, тепер цей спогад не проб'ється в серце,
це наче промінь сонця, який відбивається в люстерце.

частенько червоні очі здають твою тушу мовчки,
частенько рими виливають душу на листочки.
я знаю точно, що не буде фінальної точки, 
точніше ніхто не поставить крапки остаточної.

ось так і буде далі, є ти, є я, але нас немає.
загалом - ми чужі люди, але тихо час діймає.
у кожного струна згорає, кожного щось тримає,
що не кажи, але серце пам'ятає.