Не спиняйте її,
Бо вона пам’ятає про цвинтар
І про жито високе вона пам’ятає.
Вона засвічує місяць собою
І губами засвічує звуки,
Над колискою вашою
Бачу її з плачем,
Над домовиною вашою
Бачу її зі сміхом.
Лишень тоді
Коли ви засинаєте,
Вона від усіх вас щасливіша
На вологім піску танцює,
І сьогодні вона відходить од вас танцюючи
І не каже вам прощавайте.

Не спиняйте її,
Бо вона пам’ятає про цвинтар
І про жито високе вона пам’ятає.
Вона засвічує місяць собою
І губами засвічує звуки,
Над колискою вашою
Бачу її з плачем,
Над домовиною вашою
Бачу її зі сміхом.