I
Їхали козаки iз Дону до дому,
пiдманули Галю, забрали з собою.

Ой ти, Галю, Галю молодая,
пiдманули Галю, забрали з собою.

II
Поїхали з нами, з нами  козаками,
краще тобi буде, чим у рiдноï мами.

Ой ти, Галю, Галю молодая,
краще тобi буде, чим у рiдноï мами.

III
В мами ти носила шовкові платочки,
а в нас носити будеш золоті віночки.

Ой ти, Галю, Галю молодая,
а в нас носити будеш золоті віночки.

IV
Галя согласилась, з нами підчепилась,
та й повезли Галю темними лiсами.

Ой ти, Галю, Галю молодая,
і повезли Галю темними лiсами.

V
Везли, везли Галю темними лiсами,
та й прив’язали Галю до сосни косами.

Ой ти, Галю, Галю молодая,
прив’язали Галю до сосни косами.

VI
Прив’язали Галю до сосни косами,
та й пiдпалили сосну обома кінцями.

Ой ти, Галю, Галю молодая,
пiдпалили сосну обома кінцями.

VII
Сосна догорає, Галя промовляє:
«Хто мене почує, нехай порятує,
а хто діток має, нехай научає.
Нехай [без дозвілку(?)] гуляти не пущає.»

Ой ти, Галю, Галю молодая,
А що ж ти не померла, как була малая?

***
Їхали козаки iз Дону до дому,
пiдманули Галю, забрали з собою.