Біла пір"їна на долоні. 
Це все, що лишилось від моєї мрії.
Холодний сніг зайшов між скроні.
Солоні змії повзуть з-під вії. 

Я спиняюсь. Нікуди йти. 
Більш нема вказівної зорі. 
Летиш в вирій ангелом ти.
Обрій чекає вгорі.

Пір"їну з долоні підхоплює вітер, 
забирає з собою в далеку путь.
Лягають у ноги йому красні квіти, -
дорогою стеляться і мене ждуть.

Та я спиняюсь. Нікуди йти.
Більш нема вказівної зорі.
Летиш в вирій ангелом ти.
Обрій чекає вгорі.

Я зупиняюсь. Нікуди йти.
Більше нема вказівної зорі.
Відлітаєш в вирій ангелом ти.
Лети!