Добрий день вам, дівчата! Погляньте на мене–
В моїх очах побачите ви світло зелене.
Це світло зелене дає вам дорогу,
Пряму та широку, до серця – до мого!
Але ця дорога вам, на жаль, не потрібна,
Вона вам чужа, вона вам огидна.
Я не чорнобровий та не кароокий,
У плечах – вузький, у стегнах – широкий.
М’язи маленькі, пузо велике –
Ну кому потрібне таке товстопике?
І ніби здається, що діло пропаще,
Однак, я ще можу все змінити на краще!
Я морду розфарбую, одягну перуку,
Я ухоплю мікрофон в праву руку,
Простенькі акорди гітари заграють –
І вже всі дівчата від щастя вмирають!

Так просто, так звично
І так енергетично!
Так просто, так звично –
Волають істерично!

Змінитись на краще – це діло просте!
Піду запишуся я на карате.
Карате-до, карате-після,
Карате-лусни, карате-трісни...
Карате завжди – це діло нетяжке –
Тут головне мати добру розтяжку.
Однак я такої розтяжки не маю,
Тому карате нехай почекає.
Бо я краще знову вийду на сцену –
Привіт вам, дівчата! Дивіться на мене!
Заплакані очі, тексти сопливі,
Пісні заспіваю такі жалісливі!
Дівчата справа, дівчата зліва –
Мене поглинає оплесків злива!
Дівчата всі разом зі мною співають
І нижню білизну на сцену кидають!

Так просто, так звично
І так енергетично!
Так просто, так звично –
Волають істерично!

Я серед дівчат став таким популярним!
Пісні про кохання пишу регулярно...
А зараз – увага! Шановні дівчата,
Всі починаємо гучно кричати!!!

Так просто, так звично
І так енергетично!
Так просто, так звично –
Волають істерично!