Мені сорочку мама вишивала,
Неначе долю хрестиком вела.
Щоб я легких стежинок не шукала,
І до людей привітною була.
Виконуй, доню - мама говорила,
Життя закони істини прості.
Не зраджуй землю, що тебе зростила,
Не залишай нікого у біді.

А сорочка мамина - біла, біла,
А сорочка мамина серцю мила.
А сорочка мамина зігріває,
Я її до серденька пригортаю.

Літа неначе птахи пролітають
Матусі коси димом зацвіли.
І я сорочку білу вишиваю,
Як вишивала матінка мені.
Виконуй, доню - мама говорила,
Життя закони істини прості.
Не зраджуй землю, що тебе зростила,
Не залишивай нікого у біді.

А сорочка мамина - біла, біла,
А сорочка мамина серцю мила.
А сорочка мамина зігріває,
Я її до серденька пригортаю.

А сорочка мамина - біла, біла,
А сорочка мамина серцю мила.
А сорочка мамина зігріває,
Я її до серденька пригортаю.

А сорочка мамина - біла, біла,
А сорочка мамина серцю мила.
А сорочка мамина зігріває,
Я її до серденька пригортаю.

А сорочка мамина - біла, біла,
А сорочка мамина серцю мила.
А сорочка мамина зігріває,
Я її до серденька пригортаю.