перелякані очі
не зустрінуться з світлом
не побачать нічого крім ночі
затремтять мов дзвін по орбітам
не тримай мене чуєш,
я підутам де вітер
рознесе мене в полі
мов би зірвані квіти

я хвилююсь за сонце, 
що палає невтомно
бо воно охолоне, 
стане сірим бетоном
то не нас кличе літо,
то не нас шукає весна
наші очі не зустрінуться з світлом
когось гріють обійми, але не нас.

испуганные глаза 
не встретятся со светом 
не увидят ничего кроме ночи 
содрогнутся как звон по орбитам 
ни держи меня слышишь, 
я пидутам где ветер 
разнесет меня в поле 
как бы сорванные цветы 

я волнуюсь солнца, 
пылающий устали 
ибо оно остынет, 
станет серым бетоном 
то не нас зовет лето, 
то не нас ищет весна 
наши глаза не встретятся со светом 
кого-то греют объятия, но не нас.