Темна нічка гори вкрила 
Полонину всю залила, 
А в ній постать сніжно-біла 
Гуцул Ксеню в ній впізнав. 
 
Він дивився в очі сині, 
Тихо спершись на соснині, 
І слова ніжні любовні 
Він до неї промовляв: 
 
Гуцулко Ксеню, 
Я тобі на трембіті 
 Лиш одній в цілім світі 
Розкажу про любов. 

Душа страждає, 
Звук трембіти лунає, 
А що серце кохає, 
Бо гаряче, мов жар.

 
Вже пройшло гаряче літо, 
Гуцул іншу любить скрито, 
А гуцулку синьооку 
Він в останню ніч прощав. 
 
Черемошу грали хвилі 
Сумували очі сині 
тільки вітер на соснині 
Сумно пісню вигравав. 
 
Гуцулко Ксеню, 
Я тобі на трембіті 
 Лиш одній в цілім світі 
Розкажу про любов. 

Душа страждає, 
Звук трембіти лунає, 
А що серце кохає, 
Бо гаряче, мов жар.

програш

Гуцулко Ксеню,
Я тобі на трембіті
Лиш одній в цілім світі
Розкажу про любов.

Душа страждає,
Звук трембіти лунає,
А що серце кохає,
Бо гаряче, мов жар.