// Стерти //

Чи всі мости спалено і вежі зруйновано?
Питання приходять вночі.
Чи справді нових коней добре підковано
й наточено нові мечі?

Йти війною на власне минуле
й не знати, чи ще повернеш
іскру любові у серце загублене,
чи знову тільки заснеш...

Стерти з пам'яті біль?
Заховати так, щоб уже не знайти?
Вдало сісти на міль,
збудувати до тебе мости?

Чи всі серця знищено і очі затоплено?
І чи у всіх душах лід?
Чи всі надії у землі затоптано?
Чи вдасться напасти на слід?

Чи всі плоди зірвано, а всі сади зрубано?
Чи все тепло втекло?
Чи всі крила тих, хто навчився літати,
вітром за край віднесло?

чи вдасться...
стерти з пам'яті біль?
Заховати так, щоб уже не знайти?
Вдало сісти на міль,
збудувати до тебе мости?

Стерти з пам'яті біль?
Заховати так, щоб уже не знайти?
Вичистить з пам'яті біль,
але щоб лишилась ти...

А в горах серед ялин,
там де падають зорі і гаснуть в траві,
я одну підійму,
бо трапляються серед них ще живі.

Я її запалю
і піду з нею так, наче це смолоскип
А потім зрозумію: я сплю.
Та прокинулось серце. Ти чуєш цей скрип?

Стерти з пам'яті біль?
Заховати так, щоб уже не знайти?
Вдало сісти на міль,
збудувати до тебе мости?

Стерти з пам'яті біль?
Заховати так, щоб уже не знайти?
Вичистить з пам'яті біль,
але щоб лишилась ти...