З ким не стрічайся, постійних зв’язків не бува.
 Сумно струмок бурштинову сосну підмива.
 І вже багаття, диви, притрусив попілець:
 Як не крути, а прийшов, вибачайте, кінець.
 ПРИСПIВ: Чічечко моя,
 Сонечко соснове!
 Де, коли і як
 Стрінемося знову?
 Крила похнюпив намет (відлітавсь, неборак!).
 Крила розправив розлучник коханців літак.
 Бачу, рачкує по зрадницьки трап від крила.
 От уже, дійсно, що прірва між нами лягла.
 ПРИСПIВ.
 Не співчувайте мені, не люблю балачок!
 Я ще знайду бурштинову сосну й той струмок.
 Може, там клаптик вогню ще мигтить край води:
 Де ж ти подівся, мовляв, підгрібай-но сюди.
 ПРИСПIВ.