Музика, слова: Олег Андрос

Інтро
В дикім полі смерть гуляє,
Помисли людські збирає,
Подивись їй просто в очі,
Загадай, чого ти хочеш.

1 куплет
Химерний цвіт 
У безодні літ 
Розквітає раз на людське життя...
Дивне джерело, 
Спрагле нових душ,
Так охоче б"є,
Тільки лиш поруш
ту тонку межу,
смерті і буття...

2 куплет
Ми - діти снів,
ваших вчених слів, 
нам відміряв вік гострий меч війни.
Ми - діти сліз,
ми лише ескіз,
а картину куль малювали ви.

Приспів
Ми весь вік благали про забуття,
Ми раніш скінчили своє життя, 
коли ж прийде той,
хто розбудить нас?!

Квітка забуття кожен рік цвіте,
Все чека того, хто її знайде,
той зірвавши цвіт, він розбудить нас.

В кого стане сил
І снаги терпіть,
Той пізнає муку,
Що нас ятрить,
Із безодні снів порятує нас!

Аутро
Вітер віє, серце крає
В дикім полі смерть гуляє
Зазирни їй просто в очі
Смерть вже зна, чого ти хочеш.