рідна мати моя ти ночей не доспала
ти водила мене у поля край села 
і в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала
і рушник вишиваний на щастя дала 2
хай на ньому цвіте росяниста доріжка і зелені луги
і соловїні гаї
і твоя не зрадлива матиринська ласкава усмішка і засмучені( очі блакитні твої) хороші твої 2
я візьму той рушник простилю наче долю 
в тихім шелесті трав в щебетанні дібров 
і тім рушничкові оживе все знайоме до болю і дитинство й розлука і твоя матиринська любов