Цей білий сніг дику гору обріг
Навіть сліду тут нема.
Безлюдне, неначе царство,
А царюю я сама.
І завиває вітер, хуга в серці зла, 
Втримати в собі силу не змогла.

То схаменись, то доведи
Ти хороша і буде так завжди,
Сховай свій дар в душі на дно 
Вже всеодно!

Всеодно, всеодно,
На гору шугне воно.
Всеодно, всеодно,
Я здалася вже давно.
Хай женуть, хай цураються,
Хай кругом зима та холоду я не лякаюся.

Навідстані всі речі малесенькі немов,
І страхи мої безодні не вернуться ізнов. 
Сама собі я покажу, що вільна перейти межу.
Добро і зло їх тут нема, нема.

Всеодно, всеодно,
Я і вітер, і небеса 
Всеодно, всеодно, 
Умре в очах сльоза. 
Це мій світ, тут лишаюся
Хай кругом зима.

Хай сила рине в землю так вважаю я
Хай віхола заклубочиться хай душа моя.
Я починаю розуміти це вже край,
Немає вороття колишнє прощавай.

Всеодно, всеодно,
Я заграю немов зоря 
Всеодно, всеодно,
Навік змінилась я
Ось мій світ ним пишаюся
Хай кругом зима та холоду я не лякаюся.