Без тебе я не можу ти повірь мені маленька,
Прогриз, лечу я вниз, майже на дно тут по маленько,
Впаду не мягко, лечу не гладко, не так вже й легко,
Кажу я чесно, тобі, мені без тебе кепсько.

Скільки би не пив, скільки би не думав, все марно повірь,
Стільки би не тупив, стільки би не римував, та тебе не зустрів,
Так би і не знали ми один одного, жодного моменту де любив,
Тебе, кружив все, для тебе, лише.

Не сперечаюсь, я не такий і добрий був для тебе,
Не настільки хоробрий, та бодрий можливо замнемо,
Я без тебе просто не можу, тепер з розуму схожу,
Ось проблема, яку вирішити згодом ми не зможем.

Вже часу трохи пройшло, від останього твого поцілунку,
Вже в нас може не пройде, це видно в наших розрахунках,
В моїх муках, без тепла твого, мені загалом хєрово,
Знай мала, я люблю тебе одну однісіньку з цілого Львову.

Без тебе я не можу, ні ночі, ні дня,
Без тебе я не схожий, на себе, ніяк,
Без тебе бути злочин, ну тиж мій маяк,
До тебе я так хочу, повірь мені мала.

Без тебе я не можу, ні дня і ні ночі,
Без тебе я не схожий, на себе на очах,
Без тебе бути злочин, нажаль остаточно,
До тебе я так хочу, і днем і в ночі.

Мені ніхто не допоможе, окрім тебе нажаль,
Я хворий тобою настільки сильно це не на жарт,
Чи варто, чи варта, мій мозок не розуміє,
Чи гарно, чи марно, від запитань тих тупіє.

А як добре було тебе тоді зустріти в перше,
А як злобно було мене тоді влюбити в себе,
Щоб по досі ти була для мене тільки перша, 
Щоб по досі ти нагадувала мені тільки небо.

Хоч я і не здоровий, я не здоровань,
Не поганий ти повірь, в мене є здоровя мань,
Ти та грань мала, ну ти та грань моя,
Яка тримає мене тут, не дасть піти туда.

Чому так кажуть, що ми любим тих хто нас не любить,
Скажіть ви люди, де любов тут буде, і чи буде,
Чи будуть сімї та діти, чи будим всі ми як вітер,
Живе тільки той хто кохає, правда в цілому світі.

Без тебе я не можу, ні ночі, ні дня,
Без тебе я не схожий, на себе, ніяк,
Без тебе бути злочин, ну тиж мій маяк,
До тебе я так хочу, повірь мені мала.

Без тебе я не можу, ні дня і ні ночі,
Без тебе я не схожий, на себе на очах,
Без тебе бути злочин, нажаль остаточно,
До тебе я так хочу, і днем і в ночі.

Без тебе я не можу ти повірь мені маленька,
Завис, лечу на скрізь, я вниз розбитися так легко,
Падаючи в темряву, падаючи впевнено, настільки,
Наскільки сили волі хватить, на тому тупо дні.

А як добре було тебе тоді зустріти в перше,
А як злобно було мене тоді влюбити в себе,
Щоб по досі ти була для мене тільки перша, 
Щоб по досі ти нагадувала мені тільки небо.

Без тебе я не можу, ні дня і ні ночі,
Без тебе я не схожий, на себе на очах,
Без тебе бути злочин, нажаль остаточно,
До тебе я так хочу, і днем і в ночі.