Знаєш, я змучився, Не можу більше йти так далі.
Чуєш, я прошу, Звільни обох від наших мук.
Я сьогодні залишаю Всіх людей і все, що маю, Бо так важко на душі.
Так хочеться тиші, побути самому, Сидіти й слухати голос вітру й дерев.
Так хочеться тиші, подумати трохи, Дивитись, як сонце за обрій заходить.

Знаєш, я бачив, Як давно живе у наших душах осінь. Чуєш, ледь дихаю, Живу твоїм повітрям, задихаюсь.
Я сьогодні залишаю Всіх людей і все, що маю, Бо так важко на душі.

Знаєш, я змучився, Не можу більше йти так далі. 
Чуєш, я прошу, Звільни обох від наших мук. 
Я сьогодні залишаю Всіх людей і все, що маю, Бо так важко на душі.