музика Ігоря Корнілевича
слова Анатолія Матвійчука

Замріюсь на хвилину,
Полину сизим птахом
Крізь віки,
У ті часи билинні,
Як їздили за сіллю чумаки.
Там битими шляхами
Вози котились у далекий світ,
А ген над головами,
Мов килим розстелявся зорецвіт.

Свята земна потреба
Вела людей тоді в далеку путь.
Здавалося по небу
Вони, мов білі лебеді пливуть.
І, задивившись тихо,
В незвідану блакитну далину
Вони собі на втіху складали
Диво пісню неземну.

Куди ведеш, чумацький шлях?
Твій слід згубився у віках.
Кінця і краю не знайти,
Дорозі в зоряні світи.

Куди ведеш чумацький шлях?
Тривога б’ється у серцях
У наших думах і піснях
Лишився ти, чумацький шлях,
Чумацький шлях!

Віки у даль майнули,
Ріка часу не знає вороття,
Ми до зірок сягнули
І ми збагнули в чому суть буття.
Вона у тім корінні,
Що нас верта додому звідусіль.
Під небо України,
Де чумаки розпорошили сіль.

Куди ведеш, чумацький шлях?
Твій слід згубився у віках.
Кінця і краю не знайти,
Дорозі в зоряні світи.

Куди ведеш чумацький шлях?
Тривога б’ється у серцях
У наших думах і піснях
Лишився ти, чумацький шлях!

Куди ведеш чумацький шлях?
Тривога б’ється у серцях
У наших думах і піснях
Лишився ти, чумацький шлях,
Лишився ти, чумацький шлях,
Чумацький шлях!