Роки ясніли наче зорі 
і наче зорі згасли вмить. 
Хотіло б ся спитати долі, 
де ключ щоб дім років відкрить. 
Вернуть роки для мами тата, 
у небо зорі повернуть. 
ні молитвами, ні сльозами 
нам не дано цього збагнуть. 

Приспів 
Сивіють скроні мами й тата, 
покрилось зморшками чоло. 
зоріють очі оченята, 
а серце спопеля любов. 
Дітей зростили і онуків, 
молили Бога долі їм, 
терпіли біль, страждання й муки 
і гідно жили на землі. 

Ішли пліч опліч і долали 
всі прешкоди на путі. 
Самі учились, нас навчали, 
як треба жити на землі 
Пройшли крізь поле непожате, 
втомились бо ж роки летять 
Дорослі діти та внучата 
продовжать тую ниву жать. 

Приспів.