із юейки, летить картинка на трекі
розмалюю словами твою уяву
криками панорама, не твій формат (ту)
слідкую за ростком нервової системи, підземний геній
просто буде тут зірваний дах нах
наче сів на цвях, як як як
наче покрите квітами поле
повсюди вилазять Фіони, та я на комунарі
стою на балконі димок пускаючи
дивлючись перехожим у їх сни
зачекай. твій погляд як на сонці вітра гра, вишнева вітка, відрізняй. 
всюди по стінам картини, тегають тіні, театр нічного польоту 
поета багата уява, відчиняй двері та будь на готові бо
с тобою ми зробимо чек, понад усе
із юей із юей
бити по крилам, мати руїни, ламати віконну решітку
бо я вільна людина, є право на вибір 
просто потрібно
тріскотіння вінілу, аромати балонів і мері.
божевільні скретчі,  олдскул, хорор, мемфіс.
є, щет бейбі..
це ера, це ера, це ера, це ера із юей
по типу нелюдного степу, чек іт, спробуй побіжно зі мною 
на пошуках себе самого в собі відшукати.  чек,чек,чек іт
немов пісня пташина я в небо лину
під впливом яскравого світу, доброго миру.
щирого люду, правдивого.