Так мало потрібно для щастя,
(тебе)
Трішки кохання, трішки взаїмності,
(тебе)
Кохану людину, та відкритих обійм,
(тебе)
Все дуже гостро, і я тону
В своїх думках з тобою.

Але вона, як повітря,
Яке, я жадно ковтаю,
(І нікому не хочу віддати.)
Так невловимо воно,
Виходить з мене.
(Тримай її за руку)

Так важко довіряти,
(повірь в нас)
Так важко кохати,
(коли не кохають)
в цьому світі обману,
(кохати тебе)
Я хочу спробувати
(і бути коханим)
Створити едем.

Але ж вона дівчина,
(яка мені не байдужа)
І в неї своя думка,
(Що мені теж важлива)
Яку я прагну змінити,
(Щоб бути разом)
Її світ змінити...
(змінити себе)

(Ніщо не змінить цей світ.
Апокаліпсис це протест
твого опору)