Ой чого ти почорніло,
 Зеленеє поле?
 — Почорніло я од крові
 За вольную волю.
 Круг містечка Берестечка
 На чотири милі
 Мене славні запорожці
 Своїм трупом вкрили.
 Та ще мене гайворони
 Укрили з півночі...
 Клюють очі козацькії,
 А трупу не хочуть.
 Почорніло я, зелене,
 Та за вашу волю...
 Я знов буду зеленіти,
 А ви вже ніколи
 Не вернетеся на волю,
 Будете орати
 Мене стиха та орючи
 Долю проклинати.