// Сльози Матері // 

(світлій пам"яті Антона Ніконенка)

сл. і муз. І. Лузан

І затремтіли руки матері...
як дощ на вікнах.
Затріпотіли дні сльозами -
так повільно...

Опало листя серед літа -
погоріло.
Це материнські сльози
крапали на сина тіло...

Пройдисвіт-протяг порожньо
блукав в кімнаті,
шукав кого б в цих стінах
міцно обняти.

Запахло жовтим воском -
погасла свічка.
Життя стомилось, на чолі
печальна стрічка.

Дзвін, дзвін
У серці б"ється
Дзвін, він
до нас озветься.

Дзвін, дзвін
у серці б"ється.
Дзвін, він
він голосно озветься

Коли полином вибух пролунав так гірко -
На небі ангел засвітив наднову зірку.