Смарагди – росинки гойдає трава,
Вгамовує спрагу життя.
Трава ця живе, ці росинки – слова,
Складаються в серцебиття.
А, може, то вірш солов’їний, стучить в мої груди здаля?
Чи квіти ці винні? Чи небо це синє?
Чи вся ця ранкова земля?
   

Приспів:
 Я бажаю вам сонця і миру! Я цю мить не забуду нізащо!
 Не кажіть,де у світі є краще,не повірю…не вірю…не вірю…
 Я бажаю вам сонця і миру! Я цю мить не забуду нізащо!
 Бо росою умився допіру, нащо ж інша роса мені, нащо?

Спасибі Вам, мамо за ранню росу, якою мене повели.
Живу цю красу я до Вас принесу, щоб вічно здорові були.
Щоб завжди лишались земною о, мамо, мадонно моя!
Хай ходить за мною, хай буде зі мною  Молитвою Ваше ім’я.
 

Приспів:

Чим буде для мене ця рідна земля, 
Де вперше я «мамо» сказав:
З роси звідсіля – ген за обрій мій шлях…
Росинка…Росинка…Сльоза…
О земле моя, о мадонно! Віддам я багатства усі!
Віддам навіть долю, за щастя додому
Пройти по ранковій росі.
 

Приспів: