якось він її залишив. просто-просто. посеред пустого міста, на зупинці - мегаполіс став схожим на тихий острів: де юрба там хвилі сині, хмарки ниці. стало темно і самотньо, та згодом їй птахи з дерев гукнули "пусте це", шепотіло листя "смішна втрата, не сумуй, сестро, - кращого варта". 

почуття напрокат, мов стріли гострі. за ударом удар - все по під серце. в цьому світі з тобою ми тільки гості, ні секунди не згай - не повернеться.

шукай мене, там де біль мине. між зла людей не є місце моє. шукай мене там де біль мене, ось де я є. де всі мої є. шукай мене, де біль мине. між зла людей не є місце твоє. шукай мене там де біль мене ось де ти є, ось де всі твої є

вогні великих міст так схожі на рай-рай. манять і кличуть тебе і мене. дівчинко, будь собой, на все зважай. чуй голоси шепотять: продай душу, продай-продай.

 почуття напрокат, мов стріли гострі. за ударом удар - все по під серце. в цьому світі з тобою ми тільки гості, ні секунди не згай - не повернеться.

шукай мене, там де біль мине. між зла людей не є місце моє. шукай мене там, де біль мене, ось де я є. де всі мої є. шукай мене, там де біль мине. між зла людей не є місце твоє. шукай мене там де біль мене ось де ти є, де всі твої є.