Я піду в далекі гори
На широкі полонини,
І попрошу вітру зворів,
Аби він не спав до днини.

Щоб летів на вільних крилах
На кичери і в діброви
І дізнавсь, де моя мила —
Карі очі, чорні брови.

Приспів:

Мила моя, люба моя,
Світи ясен-цвіт,
Я несу в очах до тебе
Весь блакитний світ.

Я несу любов-зажуру,
Мрію молоду,
І сади цвітуть для мене,
Як до тебе йду.

А як вітер з полонини
Полетіти не захоче,
Все одно знайду дівчину —
Чорні брови, карі очі.

Перейду я бистрі ріки,
І бескиди, і діброви,
І шляхи мені покажуть
Карі очі, чорні брови.

Приспів.

Я піду в далекі гори
На широкі полонини,
І попрошу вітру зворів,
Аби він не спав до днини.

Щоб летів на вільних крилах
На кичери і в діброви
І дізнавсь, де моя мила —
Карі очі...

Я пойду в далёкие горы
На широкие полонины*,
И попрошу ветра из яров,
Чтобы он не спал до дня.

Чтоб летел на вольных крыльях
На кичеры** и в дубравы
И узнал, где моя милая –
Карие очи, чёрные брови.

Припев:

Милая моя, любимая моя,
Свети ясный цвет,
Я несу в глазах к тебе
Весь небесно-голубой свет.

Я несу любовь с печалью,
Молодую мечту,
И сады цветут для меня,
Как к тебе иду.

А как ветер с полонины
Полететь не захочет.
Всё равно найду дивчину –
Чёрные брови, карие очи.

Перейду я быстрые реки,
И ущелья, и дубравы,
И дороги мне покажут
Карие очи, чёрные брови.

Припев.

Я пойду в далёкие горы
На широкие полонины,
И попрошу ветра из яров,
Чтобы он не спал до дня.

Чтоб летел на вольных крыльях
На кичеры и в дубравы
И узнал, где моя милая –
Карие очи…

Примечания:
* - полонина – высокогорное пастбище в Карпатах;
** - кичера – название горы поросшей лесом, но лесной покров не достиг вершины.