Признаюсь пошепки я більше не дивлюсь на перехожих
У небі сплять зірки і серед них одна.
А знаєш все-таки ми різні, але чимось дуже схожі
У неї є думки, у мене є вона.

Приспів:
Як довго я шукав, а ти дивилася на мене з неба.
Як довго я шукав, бо тільки твого блиску мені треба.

Принеси мені ілюзій з того боку небокраю,
Там з іншими людьми обертаєш світ.
Хто тобі вони, або знаєш я не заважаю
Між нами тільки сни і більше сотні літ.

Приспів:
Як довго я шукав, а ти дивилася на мене з неба.
Як довго я шукав, бо тільки твого блиску мені треба.
Як довго я хотів, та так і не зумів тебе зловити,
Залишилось одне – навчитися без тебе далі жити.

Як довго я шукав, як довго я хотів навчитися без тебе далі жити.
Як довго я шукав, та так і не зумів тебе зловити.

Як довго я хотів... як довго я шукав...