Із-за гори кам’яної
Голуби літають.
Не зазнала розкошоньки —
Вже літа минають.

Запрягайте коні в шори,
Коні воронії,
Та й поїдем доганяти
Літа молодії.

Ой догнали літа мої
На кленовім мості.
Ой верніться, літа мої,
Хоч до мене в гості.

Не вернемось, не вернемось,
Немає до кого,
Бо не вміла шанувати,
Як здоров’я свого.

Ой, верніться, ой, верніться,
Літа мої,
Буду я вас шанувати,
Літа золотiї.