Ти одна на планеті, в цьому загубленому раю.
Одну тебе люблю і міцно за руку тримаю.
Не відпускаю, не відпущу напевно ніколи.
І я щасливий бути лишень з тобою поряд.
Ти мій милий Ангел, ти мій дарунок неба.
І я віддам своє життя заради тебе...
Заради тебе одної готовий піти на край світу.
Тільки ти змогла моє серце так сильно зігріти.
І я розтанув, як сніг в твоїх палких обіймах.
Я здаюся у полон, щоб бути твоїм невільником.
Спливають повільно ці хвилини без тебе,
я молюся Богу, ще раз попрошу у неба
щоби ти була щасливою, такою красивою.
Твоя щира посмішка додає мені сили і...
Дякую тобі за те, що світ любити навчила.
Завдяки тобі усі минулі рани зажили.

Даруєш крила мені, тепер я вмію літати.
І колись я зможу тобі зірку з неба дістати.
Ночами буду писати ці рядки про принцесу.
Ти одна єдина полонила моє серце...
Даруєш крила мені, тепер я вмію літати.
І колись я зможу тобі зірку з неба дістати.
Ночами буду писати ці рядки про принцесу.
Ти одна єдина полонила моє серце...

Минають хвилини, вже о пів на третю ночі.
А я окутався думками й засинати не хочу.
Вісімнадцята осінь настала в цьому житті.
Я потону скоро в океані почуттів, ає
Рано чи пізно я знімлю з вікон завіси,
викину весь хлам в кімнати щоби нам не було затісно,
ми тут залишимось у двох, тільки ти і я,
твій погляд вразив мене неначе вірус троян.
Ти моя квітка надії у пекучій пустелі,
мій квиток до раю в цій життєвій каруселі.
Ми будем веселі навіть в самі сильні морози.
Ти навчила посміхатись в одночас бути серйозним.
І де би я не був, головне, щоб з тобою.
Я стану твоїм героєм завжди готовим до бою.
Я буду стіною, закрию від печалі і болю,
я на все готовий, моє серце повне любові...

Даруєш крила мені, тепер я вмію літати.
І колись я зможу тобі зірку з неба дістати.
Ночами буду писати ці рядки про принцесу.
Ти одна єдина полонила моє серце...
Даруєш крила мені, тепер я вмію літати.
І колись я зможу тобі зірку з неба дістати.
Ночами буду писати ці рядки про принцесу.
Ти одна єдина полонила моє серце...

Такий цікавий світ довкола, шукаєм комфорт у небі.
А знаходжу свій спокій дивлячись на тебе.
Твій бездонний погляд - мій остатній ковоток насолоди.
Ми різної масті, але з одної колоди...
І щоби не казали люди пошепки десь за спиною
важливо лиш те, що зараз ти поруч зі мною.
Ти моя тінь, ти - промінь світла посеред бурі.
Я побачив свій ідеал у твоїй натурі...
Сиджу в прокуреній димом кімнаті і розумію
що далі жити без тебе я не зумію...
Божевільний, я такий шалений з кулака об стінку.
В голові думки про нас з тобою постійно.
Хочаби в чомусь стабільність цілими днями.
З колонок репчик і я тут такий весь без тями,
ходжу по колу і що зі мною не знаю...
Я походу запав на тебе, а може вже кохаю...

Даруєш крила мені, тепер я вмію літати.
І колись я зможу тобі зірку з неба дістати.
Ночами буду писати ці рядки про принцесу.
Ти одна єдина полонила моє серце...
Даруєш крила мені, тепер я вмію літати.
І колись я зможу тобі зірку з неба дістати.
Ночами буду писати ці рядки про принцесу.
Ти одна єдина полонила моє серце...

Ліхтарі за вікном, гуляють якісь там прохожі.
Закриваю очі бо на них дивитись не можу.
Я би зїдив би комусь разок по рожі, базарю.
Між нами сотні км проїздом з України в Італію.
І вроді все добре, але чогось не хватає.
Я - тут, ти - там. Мене ця відстань вбиває.
Напишу тобі: "мені тебе не вистачає..."
Я рахую дні, бо зустріч з нетерпінням чекаю.
Твоя вісімнадцята осінь, своїх вже я не рахую.
Я стану під твоїм вікном і смайлик намалюю.
Ти посміхнешся, я люблю коли ти щаслива.
Я підійду, привітаю в твоїх вісімнадцять мила.
Така красива, тільки у мене, я знаю...
Тихи скажу на вушко: "я тебе сильно кохаю"

Даруєш крила мені, тепер я вмію літати.
І колись я зможу тобі зірку з неба дістати.
Ночами буду писати ці рядки про принцесу.