Зустріч наша пізня, як прив'яла пісня:
Пригадався наспів - та забув слова.
Лиш обпалить серцем, болем доторкнеться,
Вже життя чекаю, а тебе нема...

Приспів:
Скажи мені, чом стрілися так пізно,
Коли вже літо в осінь відійшло?
В моїм житті навиділося різне,
Але того, що треба не було.
Чому дороги наші не зійшлися
Тоді, як літо сіяло тепло?
Тепер губами хочем притулиться -
Та поміж нас холодне мокре скло.

Ой, стрічання пізне - нескоромне, пісне,
Бо в очах не осінь, а уже - зима.
На стареньких струнах чується відлуння,
Доліта відлуння, голосу ж нема...

Приспів. (2)