Так багато слів, так багато днів
Минуло - втекло як вода
Завертівся час, відвернув від нас...
Забули хто ми є...

Втрачаючи розум - втрачали сльози
Питали люди - де вона
Крізь час не минала, несла її течія
Пошепки кричала - ось вона

Так багато слів, так багато сліз
Не стало - у неї в ногах
і прискорив час сам себе і нас...
Залишив все як є...