Я так чекав тебе, чекав, що сни здійснилися...
Мені вуста, твої вуста ночами снилися.
Щоб ми зустрілися в житті під цими зорями,
Назвавши їх на самоті своїми долями...

Сама любов для нас обох той час зазначила,
Ти на долонях рук своїх мене побачила,
Зійшлись дві лінії в одну дорогу зоряну,
Як два струмки в одну ріку, дощами сховану.

Приспів:
Я ніколи, нікому Тебе не віддам!
Хочу бачити, чути, любити щодня.
Я нікого, ніколи ще так не кохав,
Я так довго, так довго на тебе чекав!

Я завжди сердцем відчував що ми зустрінемось
І вже нікуди від надій та мрій не дінемось.
Нам мало Всесвіту з тобою, мало вічності,
Для наших чистих почуттів, для їх чарівності!

Я ніколи нікому тебе не віддам!
Хочу бачити, чути, любити щодня.
Я ніколи нікого ще так не кохав,
Я так довго, так дoвго на тебе...

Я так ждал, так ждал тебя, что сны все сбылись.
Мне губы, твои губы ночами снились.
Чтоб в жизни встретились мы под этими зорями,
Назвав их в одиночестве своими долями (судьбами).

Сама любовь нам этот час назначила:
Ты на ладонях рук своих меня увидела.
Сошлись две линии в одну дорогу звёздную,
Как два ручья в одну речку, дождями вскормленную.

Я никогда никому тебя не отдам,
Хочу видеть, слышать, любить каждый день.
Я никогда никого так не любил,
Я так долго, так долго тебя ждал.

Я всегда сердцем чувствовал, что мы повстречаемся,
И уже никуда от надежд и грёз не денемся.
Вселенной, вечности нам с тобой мало,
Для наших чистых чувств, для их пленительности.