(музика: Sade)
(текст: І. Дідик, 2011)

шось в душі озивається ше тихим криком
та двері до серця закрито з диким скрипом
болю немає більше, знаєш, я не з тих хто
кричатиме "не йди!" у спину розбитим хрипом
залиш ключі від мого серця там у дверях
я не ховатиму їх в сейф, не житиму в готелях
я буду там, де був, захочеш прийти - прийди
та не чекай, шо я лишатимусь завжди один
не обіцяю, шо ключі не забере хтось інший
і не зі зла на тебе я віддам їх не тобі вже
просто буває так, і знаєш, ти не одна
змогла би прийти у снах і випити мене до дна
я в курсі, я не ідеальний, та і ти не краща
але я знаю, ким я є, а ти себе не бачиш
і не треба пропозицій залишатись друзями
з тебе хреновий друг, знаєш, не плекай ілюзій...

актриса власної п'єси
Париж вартий меси, звісно
і хто, як не ти має рацію
маестро, браво, овації! (х2)

не треба сліз, знаю, ти відмінно граєш роль
в рану на серці не дозами підсипаєш солі
думаєш боляче? поріз не такий глибокий
він загоїться згодом, я терпітиму поки
я попросив би забути, та знаю, ти не зможеш, як і я
спокійно чути десь моє ім'я
і не важливо, що відчуєш ти - тепло чи злість
буде пізно, і ти це знаєш, ми з тобою різні
хоч, може, якось ти приснишся серед ночі теплої
і, може, навіть я прокинусь з думкою про тебе
та впевнений, для мене все це буде тільки сном і
відірваним шматком прожитої колись історії
купайся в оплесках на сцені, ти заслужила
твоя гра - шедевр, але роллю ти не жила
роль застаріла вже, бачиш букет тюльпанів
та я віддам їх тій, що грала на задньому плані
в твоїх очах я бачив океан і було круто
але ти не та, у кому я хотів би потонути
і миті з іншими замінять ті миті з тобою
можеш вважати, я здався без відкритого бою
і я блукатиму в пустелях за подихом вітру
а ти ховайся за Chanel i Victoria Secret
продовжуй жити, тікаючи від себе самої
а я літатиму далі. вже не з тобою...

актриса власної п'єси
Париж вартий меси, звісно
і хто, як не ти має рацію
маестро, браво, овації! (х2)