Ліна Костенко - Напитись Голосу Твого

Напитись голосу твого,
Того закоханого струму,
Тієї радості і суму,
Чаклунства дивного того.
Завмерти, слухати, не дихать,
Зненацька думку перервать.
Тієї паузі безвихідь
Красивим жартом рятувать.
Слова натягувать, як луки,
Щоб вчасно збити на льоту
Нерозшифрованої муки
Невідворотну німоту.
Триматись вільно й незалежно,
Перемовчати: хто кого.
І так беззахисно й безмежно
Чекати голосу твого...

*          *          *          *          *

Святослав Вакарчук - Голос Твій

Чи коли хто-небудь бачив 
З неба як впаде зоря?
Я подумав: небо плаче,
А вона його сльоза, 
Ти пiдеш на захiд сонця,
Ти побачиш ночi тiнь.
I пiд небом - тим, що плаче -
I пiд небом - тим, що плаче -
Я почую голос твiй 

Я почую голос твiй 
Я-а-а почую голос твiй 
Я-а..... 

Залишаються на небi
Цi сльозинки, i завжди 
Будуть люди їх шукати, 
Як шукали я i ти. 
I багато з них знайдеться - 
Серед них буде й моя. 
Тiльки небо далi плаче, 
Впаде ще одна сльоза - 
I я почую голос твiй. 

Я почую голос твiй 
Я-а-а почую голос твiй 
Я-а.....