Зів*яли зірвані білі троянди,
застиг на губах залишений слід,
думками я рушила в мандри,
шукати для себе затаєний світ.

Із собою узяла я в мандри,
серце розхристане біллю:
із фільму викреслив кадри,
рани посипавши сіллю...

Я вірю, надіюсь й люблю,
усе, що дарує життя!
І в Господа Бога молю
щастя для двох з майбуття!

Лину до тебе я мріями,
хоч рідний мені, ти незнаний..
Написаний кодекс нам вірності,
ми для нього не станемо зрадою...

Я вірю, надіюсь й люблю,
усе, що дарує життя!
І в Господа Бога молю
щастя для двох з майбуття!