Я бачу навколо камiння i квiти,
Мiста i вокзали, i сонце i снiг.
Я буду чекати, я буду хотiти
Їх бачити знову i знову до них.

   Я iду додому, до тебе додому,
   Де очi знайомi і завжди нові.
   Я iду додому, до тебе додому,
   Якi ж вони довгi тi ночi і днi!

А, знаєш, буває, коли я не можу
Піднятися далі в полоні оков.
Але, відчуваю, невидима сила
Мене підіймає знову і знов.

   Я iду додому, до тебе додому,
   Де очi знайомi і завжди нові.
   Я iду додому, до тебе додому,
   Якi ж вони довгi тi ночi і днi!