Назар Хассан: Він любить косити газони,
Вона любить збирати квіти,
Вячеслав Ефремов: Він не знає, де діти гроші,
А у неї голодні діти.

Даниил Клягин: Вона встане і піде в місто,
Щоб шукати нової долі,
Вместе: А він полетить у далі,
У нього своя неволя.

Вместе: Але він чекає на неї,
Він чекає на неї,
Він так давно чекає на неї,
Чекає завжди.

Даниил Клягин: У нього кидають камінь,
Бо не може він їх догнати,
Назар Хассан: А для неї співають пісню,
І готові життя чекати.

Вместе: У неї багато сонця,
Подарованого батьками,
Вячеслав Ефремов: А у нього сім'я – лиш небо,
Він не знає своєї мами.

Вместе: Але він чекає на неї,
Він чекає на неї,
Він так давно чекає на неї,
Даниил Клягин: Чекає завжди.

Назар Хассан: Очі знущаються з мене,
Світ вони бачать химерним,
Просто очі звикли дивитись лише на тебе,
Бачити тільки тебе і твого порожній кімнаті,
Де в цьому бідному світі тільки ми двоє багаті,
Де тільки ти,тільки я,
Де навіть тіней нема,
Дотики губ,темнота,ночі де зайві слова,
Я важко уявляю,як прокинуся завтра,
Бо без тебе світ пустий і нічого не вартий.

Вместе: Він чекає на неї,
Він чекає на неї,
Він так давно чекає на неї,
Вячеслав Ефремов: Чекає завжди.