Анна: Серед гір, там де віє буревіль,
Вільний птах кохану там шукав,
Александра: Серед гір ніч та люту заметиль,
Де ти є? Озвися, він чекав.

Светлана: А вона мовчала, бо ображена,
На нього чомусь вона була,
Вместе: І хто знав у чим була його вина,
Очі то є, очі то так, правда одна.

Анна: Серед гір зійшло зорею в небесах,
Крізь туман невиплаканих сліз,
Светлана: Він летів до неї, мов до дому птах,
І любов їй у долонях ніс.

Александра и Светлана: Він літав, а сил вже майже не було,
Вместе: А була лютая зима,
Та й згадав він твоїх очей тепло,
Очі то є, очі то так, знаєшь сама.

Анна: Серед гір, там де віє буревіль,
Вільний птах кохану там шукав,
Александра: Серед гір лишь тільки стихла заметиль,
за своє кохання крила склав.

Вместе: А вона хотіла вибачить йому,
А вона не змогла,
І хто знав у чим була його вина,
Очі то є, очі то так,плаче вона.

Александра: Очі то є,
Светлана: Очі то так,
Анна: Плаче вона.