Там де лине пiсня ця, верби i тополi,
Заслухавши солов"я сплять рiчки та гори.
Україно, краю свiт краси й розмаю,
В свiтi наймелiша i рiднiша ти,
Україно, краю свiт краси й розмаю,
В свiтi наймелiша i рiднiша ти.

У стежки мої й поля сонце променисте,
Друзi милi й вся сiм"я чарiвне намисто.
Україно, краю свiт краси й розмаю,
В свiтi наймелiша i рiднiша ти,
Україно, краю свiт краси й розмаю,
В свiтi наймелiша i рiднiша ти.

Запитати хочу я у цiлого свiту,
Де ще е така краса зеленi i квiту?
Україно, краю свiт краси й розмаю,
В свiтi наймелiша i рiднiша ти,
Україно, краю свiт краси й розмаю,
В свiтi наймелiша i рiднiша ти.