F\ C\ 
На долю випала дорога, та я пройшов її не всю. 
I пам’ятаю справжнє літо, що до Бога привело. 

Не сумуй, радій, реггей співай, 
Джим каже таке, - усім руки рухом в гору. 
Без нас де разковбас? Усіх, вітаю, чуваки, 
Ви вуха-ха мени, растамени. 

Фени маріхуени, трави нас лікують, 
Нам дарують все -сонце, небо, гарні люди. 
Джим усіх вітає, всім руки рухом в гору, 
Слово Джа – Джами сила. 

Моя сила в погляді в очі, вона в темній ночі, 
В місячному сяйві, подих повітря, ліки Джа. 
Зелене літо, осінь дає права, 
О, меріджейна, ти вже стигла. 

Джа пре растаман тут є, 
Вже не сам, вже не сам тугу жене - 2 рази 

Небо каже щось цікаве, птах гортає сторінки, 
Я читаю по хмаринах i зірках вірші. 
Посміхаюсь сонцю тихо, розмовляю з вітром, 
Все, що є нам невідомо - це відомо Джа. 

Дуже - дуже добрі растамани, 
Вони - вони грають в барабани, 
Міцни - міцні, наші - наші плани, 
бо Джа співає реггей разом із нами. 

Жену тугу, несе мене амур вже, 
Нема суму, бо Джа пре мене у-е. 
Тут є усе i нас несе далі туди, 
Туди де небо пасе отару хмарин. 
Туди де ганжа росте, тягне листя до сонця, 
Парі даю, кажу таке: 
"Тут не пан теля пасе, не Марфа, льон тре, 
- Тут Джа Пре, растаман тугу жене". 

Джа пре растаман тут є, 
Вже не сам, вже не сам тугу жене - 2 рази