Віють вітри, віють буйні,
 Аж дерева гнуться...
 Ой як болить моє серце,
 А сльози не ллються!
 Ой як болить моє серце,
 А сльози не ллються! 

 Трачу літа в лютім горі
 І кінця не бачу,
 Тільки тоді і полегша,
 Як нишком поплачу.
 Тільки тоді і полегша,
 Як нишком поплачу.

Не поможуть сльози горю,
 Серцю легше буде;
 Хто щасливим був часочок,
 Повік не забуде.
 Хто щасливим був часочок,
 Повік не забуде.

Єсть же люди, що і моїй
 Завидують долі:
 Чи щаслива ж та билина,
 Що росте у полі?..
 Чи щаслива ж та билина,
 Що росте у полі?.. 

 Що на полі, на пісочку,
 Без роси, на сонці...
 Тяжко жити без милого
 І в своїй сторонці!
 Тяжко жити без милого
 І в своїй сторонці!

Де ти, милий, чорнобривий?
 Де ти? Озовися!
 Як я, бідна, тут горюю,
 Прийди, подивися!
 Як я, бідна, тут горюю,
 Прийди, подивися!

Полетіла б я до тебе,
 Та крилець не маю,
 Щоб побачив, як без тебе
 З горя висихаю.
 Щоб побачив, як без тебе
 З горя висихаю.

До кого ж я пригорнуся,
 І хто приголубить,
 Коли тепер нема того,
 Який мене любить?..
 Коли тепер нема того,
 Який мене любить?..