Вони жили красиво, як вміли,

Бісилися, пили вино і любили

Відкинутись в кріслах своєї машини,

Під музику рахувати години.

Приспів:
                         
Та ніщо не вічне, а любов тим більше,
                           
Він хотів як краще, а віддав назавжди,
                         
А вона чекала, просто сил не стало

І струна порвалась!

             
Ти його болиш десь всередині,
             
Провалився міст на половині.
             
Мобільного екран плаче словами,
      
Може і добре.

На заправках і в аеропортах
Було їм, як у ліжку, комфортно
Тулитися просто один до одного
Так ніби навколо немає нікого.

Приспів.

А тепер вона з іншим шукає
Ту штуку, що буде їх вчити літати,
А пам'ять вперто ніяк не стирає
Попереднього юзера файли.