Впали роси на покоси,
Засвітилися навколо.
Там дівча ходило босе,
Білу ніжку прокололо.
Там дівча ходило босе,
Білу ніжку прокололо.

Згинуть роси, як над світом
Сонечко зійде багряне,
Крапля крові самоцвітом
У його промінні стане.
Крапля крові самоцвітом
У його промінні стане.

Білі роси – то кохання,
Що живе лиш до світання;
Кров, що в сонці не поблідла, –
То любов правдива й світла.
Кров, що в сонці не поблідла, –
То любов правдива й світла.