Вона завжди була як всі, нічим не відрізнялась,
Допоки в голову її питання не забрались:
Чи щастя є і якщо є, чому все не приходить?
Чому в житті буває так, що радість вмить проходить?
І ті питання та думки її так турбували,
Що цілий день і цілу ніч спокою не давали.
Аж раптом раз, настало те, чого все так чекала,
В 16 років доля їй сюрприз підготувала.

Ох, солодка дівчинка, не погуби себе,
Бо ще невідомо чим закінчиться все це.

Дарунок той, чудесним був і навіть більше того,
У всіх її фантазіях і не було такого:
Солодкий, свіжий і смачний, з усіх сторін прекрасний,
Позбавлений недоліків, короче — суперкласний.
Вона відчула смак його, блаженства скуштувала,
І від ілюзій, вражень тих свідомість ледь втрачала.
Сережки, буси, дзеркальце, нова губна помада,
Порівняно із ним — ніщо, із колесом мармеладу.